Кафедра Прикладної фізики та наноматеріалів створена в Університеті в результаті об’єднання кафедр: Фізики та Теорії електричного зв’язку
ім. А.Г. Зюко
Обидві кафедри мають глибокі історичні корені.
Кафедра фізики заснована разом з заснуванням Одеського електротехнічного інституту зв’язку і займає одне з основних місць в базовій підготовці фахівців зв’язку. В різні роки кафедру очолювали доц. Браун Ж.Л., проф. Костирев А.І., доц. Іванова О.Л., доц. Дєньга Е.М. З 1985 р. кафедру очолював лауреат Державних премій СРСР, доктор фізіко-математичних наук, професор Вікулін Іван Михайлович.
За роки існування кафедри було опубліковано більше двох десятків книжок. Підготували і захистили дисертації 30 кандидатів наук.
Значний внесок у методичну роботу кафедри, модернізацію лабораторного практикуму і переклад його на фронтальний метод проведення занять зробили в свій час викладачі кафедри Іванова Т.Б., Скалєва Г.М., Георгієнко С.С., доц. Бугрієнко В. І., доц. Запорожченко Ю. А., доц. Грибняк Л.Г., доц. Коробіцин Б.В., в.о. доц. Марінчик В. К. Свій внесок в оснащення навчальних та наукових лабораторій кафедри внесли завідуючий лабораторією Зайцєв Д.В., Затовський В.Л., інж. Дондуков М.І.
В останні 20 років наукові проблеми, що вирішуються на кафедрі, відносяться до області фізики напівпровідникових приладів. Найбільшу кількість робіт виконано по напівпровідниковим сенсорам – елементам, які чутливі до температури, тиску, світла та магнітного поля. Результати цих робіт узагальнені в монографіях проф. Вікуліна І.М. “Фізика напівпровідникових пристроїв” та “Гальваномагнітні прилади”.
Напівпровідникові сенсори дозволили створити прилад для діагностики стану організму людини, тобто вимірювати температуру, тиск, ритм роботи серця, причому мікромініатюрні розміри сенсорів дозволяють розмістити всі прилади в корпусі ручних електронних годинників з видачою інформації на їх табло. До цього класу можна віднести прилади для аналізу вмісту різноманітних газів в атмосфері (автори: проф. Вікулін І.М., доц. Ірха В. І., доц. Коробіцин Б.В.). Такі прилади незамінні при аналізі екологічного стану навколишнього середовища. За їх допомогою можно, наприклад, виміряти вміст газу, вміст парів в видиханому повітрі та ін. Співробітниками кафедри по конструкціям сенсорів всіх типів отримано понад 100 авторських свідоцтв на винаходи та патентів, за що проф. Вікуліну І.М. присвоєно почесне звання “Заслужений винахідник України”.
Професору кафедри Вікуліну І.М. за визначні досягнення в розробці напівпровідникових приладів була присуджена Державна премія СРСР (1988 р.), премія Ради Міністрів СРСР (1990 р.) та Державна премія України (2009 р.).
Останнім часом кафедра спеціалізується в області фізики волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ), головними елементами яких є: випромінювач світла, модулятор світла, волоконно-оптичний кабель, фотоприймач. Звичайно використовувані як джерела світла напівпровідникові світлодіоди випромінюють у вузькій смузі довжин хвиль, яка постійна для даного світлодіода. На кафедрі створені світлодіоди з довжиною хвилі, що перестроюється зовнішнім полем, яка дозволяє покращити узгодження елементів ВОЛЗ (автори: доц. Ірха В.І. та ін.).
Розроблені напівпровідникові модулятори інтенсивності світлового променю на основі p-n-переходів, переважністю яких є низька робоча напруга і велика глибина модуляції (автори: доц. Ірха В.І. та ін.).
Великий цикл робіт присвячений розробці світлових сенсорів-фотоприймачів з підвищеною чутливістю та меншим рівнем власних шумів, що дозволяє збільшити дальність оптичного зв’язку без проміжних підсилювачів оптичного сигналу. Принцип дії таких фотоприймачів з внутрішнім підсилювачем струму викладені в монографіях проф. Вікуліна І.М., проф. Курмашова Ш.Д. “Напівпровідникові фотоприймачі”, “Фотоприймачі з інжекційним посиленням“.
Історія виникнення кафедри Теорії електричного зв’язку ім. А.Г. Зюко починається з появою в Одеському електротехнічного інституту зв’язку проф. А.Г. Зюко. На початку 60-х років минулого століття однією з провідних кафедр інституту була кафедра радіоприймальних пристроїв і підсилювачів, яку очолював відомий вчений у галузі підсилювачів професор Ризкін А. А. У 1965 р. за запрошенням адміністрації приїхав працювати в інституті професор Зюко А. Г. і саме тоді кафедру радіоприймальних пристроїв і підсилювачів було поділено на дві окремі кафедри. Одну з них – кафедру радіоприймальних пристроїв, на базі якої було згодом створено кафедру теорії електричного зв’язку, очолив професор Зюко А.Г.
Результати наукової діяльності Зюко А.Г. знайшли відображення більш ніж у 70 наукових працях. Також він заснував Одеську школу статистичної теорії зв’язку, був організатором симпозіумів з проблем завадостійкості зв’язку, які проводились з періодичністю один раз на два–три роки з 1967 р. по 1999 р. у м. Одеса. Під його керівництвом підготовлено і захищено три докторські дисертації і 35 кандидатських дисертацій. Був членом редколегій серії видань «Статистическая теория связи» та журналу «Электросвязь». З 1965 р. на кафедрі під керівництвом Зюко А. Г. було розгорнуто широкий фронт науково-дослідних робіт з підвищення завадостійкості й ефективності супутникових систем зв’язку. У 1970 р. з цієї проблеми на кафедрі засновано галузеву науково-дослідну лабораторію. Розробляються та впроваджуються високоефективні системи модуляції та кодування. Зюко А. Г. зробив значний внесок у розвиток навчального процесу: у 1966 р. розробив і викладав нову навчальну дисципліну “Теорія передачі сигналів”. Зюко А.Г. було обрано віце-президентом Академії зв’язку України; йому присвоєно звання Заслуженого працівника вищої школи та Почесного члена НТТ РЕЗ СРСР; він неодноразово обирався головою Одеського обласного правління НТТ РЕЗ ім. О.С. Попова.
На час заснування кафедри радіоприймальних пристроїв тут працювали: доцент, к.т.н. Симонтов І. М.; доцент, к.т.н. Левітан Г. І.; доцент, к.т.н. Поляков І. Л.; доцент,
к.т.н. Коробов Ю. Ф.; старший викладач Рига П. С.; викладач Ястржембський В. Д. У 1967 р. кафедра отримала назву радіоприймальних пристроїв і теорії передачі сигналів. У зв’язку з реорганізацією склад кафедри поповнився викладачами Банкет В. Л., Дирда В. Ю., Іващенко П. В. На початку семидесятих років до викладацького складу увійшли: Іванов М. Ф., Савицький Л. Ю., Лисенко Л. О. У 1989 р. кафедра отримала назву теорія електричного зв’язку, кафедру очолив д.т.н. професор Банкет В. Л. Який протягом багатьох років був відповідальним виконавцем та керівником науково-дослідних робіт, які виконувались на кафедрі. За результатами наукової роботи надруковано понад 100 наукових праць, сім навчальних посібників, у тому числі, у співавторстві, дві монографії. Авторськими свідоцтвами захищено 19 винаходів. Під керівництвом Банкета В.Л. підготували і захистили дисертації 10 кандидатів наук. Він брав участь у роботі редакцій журналів “Наукові праці ОНАЗ”, “Зв’язок” та “Праці УНДІРТ”. З 2003 р. по 2006 р. кафедрою керував д.т.н., професор Плотніков В М. З 2006 р. по 2020 р. кафедру очолював професор Іващенко П.В. – один з учнів професора Зюко А.Г. Під керівництвом Іващенка П.В. підготовані три кандидати технічних наук. Іващенко П.В. зробив значний внесок у постановку нових навчальних дисциплін для підготовки бакалаврів, магістрів та спеціалістів за напрямом „Радіотехніка”.
У 2003 р. кафедрі присвоєно ім’я Зюко А. Г. для вшанування пам’яті великого вченого і педагога, який багато зробив для розвитку теорії електричного зв’язку, навчальної і наукової роботи в Академії та на кафедрі зокрема.
З моменту утворення нової кафедри Прикладної фізики та наноматеріалів її очолює доц. Ірха В.І. Сподіваємося, що така багата історія і здобутки кафедри будуть примножені співробітниками кафедри Прикладної фізики та наноматеріалів.
