В офіційному календарі квітня є кілька свят, які так чи інакше пов’язані з Держаним університетом інтелектуальних технологій і зв’язку, його історією та сьогоденням.
Продовжуємо розповідати про історичні місця Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку. Хто ще не був, запрошуємо обов’язково відвідати Музей зв’язку ДУІТЗ. Він існує з 2005 року, та його колекція періодично поповнюється. Зараз тут знаходиться понад 300 різних експонатів, які представляють усі основні етапи розвитку електрозв’язку: апарати телеграфного та телефонного зв’язку, радіоприймачі, телевізійна техніка, відеомагнітофони.
Особливою гордістю Музею зв’язку є фрагмент кабелю індоєвропейської телеграфної лінії «Лондон-Делі» (1870-1970 рр.), який доходив до Калькутти. Було побудовано кілька ліній, одна з них (11 тисяч кілометрів) проходила крізь Одесу, а далі дном Чорного моря через Керченську протоку. Перше повідомлення телеграфом з Лондона до Калькутти (столицею Британської імперії та її заморськими володіннями) було передано 12 квітня 1870 року. Цю лінію телеграфу було офіційно закрито в 1931 році.
Серед цікавих експонатів хочемо виділити телефонний апарат 1900 р., телеграфний ключ 1929 р., телеграфний апарат Морзе, телетайп зразка 1935 р., перший радіоприймач з дистанційним управлінням «Фестиваль» 1957 р., військові секретні радіостанції, телефонні апарати зразка 1944 р. та багато інших цікавих предметів. У залі історії телебачення є експериментальний відеотелефон 1976 року. По суті, він є першим прототипом Skype.
Музей зв’язку Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку – це гордість Одеси, він приваблює молоде покоління, спонукає до вивчення та збереження традицій. Наш музей є яскравим представником голосу портового міста.
